Фасція — це загальний термін, що позначає позаклітинний матрикс волокон, «клей» і воду, що оточують усі клітини та м’язові волокна, м’язи, органи, кістки, кровоносні судини та нервові волокна, а також все тіло під шаром шкіри.

Фасція — як Попелюшка серед тканин людського тіла, «мозок» інтегративної анатомії та автор теорії анатомічних поїздів. Вона найбільше ігнорується порівняно з іншими тканинами нашого тіла.

Головний мозок створює рух, звертаючись до великих фасціальних мереж та окремих мотонейронів, а не до окремих м’язів, перерахованих людиною.

Тому розгляд фасції є критичним для повноцінного розуміння та підтримки функціонування тіла, а також здоров’я протягом усього життя.

Цікаві факти, пов’язані з фасцією:

1. Більшість знань про м’язи помилково. Звична ілюстрація червоних м’язів на тілі людини насправді демонструє тіло, з якого зрізали фасціальну тканину.

Що призвело до того, що під час розмови про кістково-м’язову тканину мається на увазі, що м’язи кріпляться до кісток.

Але насправді, м’язи не кріпляться до кісток – до кісток кріпиться фасція. Наприклад, трицепс і делтовидний м’яз розміщено в 600 фасціальних кишень.

2. Фасція – набагато більше, ніж просто обволікаючий матеріал. Це жива, біологічна тканина, яка розподіляє навантаження та спрямовує рух у тілі, а також реагує та ремоделюється, якщо сили, прикладені до тіла, змінюються.

3. Нове визначення хронічного болю – у здоровому стані фасціальна тканина розтягується і рухається без обмеження. Але з віком, після пережитих травм, стресу, що повторюється, через погану поставу і навіть емоційну травму фасціальна тканина втрачає свою еластичність, стає тугою і обмеженою в рухливості.

Це допомагає стабілізувати тіло в період травми, але, на жаль, це також робить людину в’язнем хронічної напруги та призводить до деформацій тіла, які складно виправити.

Паттерни фасціальної напруги передаються всьому тілу та впливають на структуру всього тіла. Вони є однією з причин хронічного болю (мігрені, хронічні болі в попереку, ревматичні болі).

Тому техніки роботи з тілом, які безпосередньо впливають на фасціальну тканину, виявляються більш ефективними, ніж робота лише на рівні м’язів або скелета, ефект яких зазвичай короткостроковий.

4. Переосмислення фітнесу — занадто старанна або побудована з односпрямованих рухів тренування може призвести до злипання фасціальних волокон або травми.

Варто віддавати перевагу формам активності, що включають багату різноманітність напрямків рухливості і навантажень.